Відповіді не було. Здавалося, Ненсі цілковито занурилася в роботу, схилившись над валізою. Полліанна стояла біля комоду, роздивляючись голі стіни.
- Полліанно! - обурено вигукнула тітка, рвучко повернувшись на вершині сходів. - Я шокована тим, що ти дозволяєш собі говорити! (.)
- О, Ненсі! - вигукнула Полліанна, міцно обіймаючи дівчину. - Це буде просто чудово! І весело, правда ж?
- Цілком можливо, хоч я і не мала честі познайомитися із цими леді, - сухо відповіла міс Поллі, намагаючись звільнити свої коліна від пальчиків дівчинки. Потім вона поглянула на Ненсі, яка все ще стояла біля дверей.
Вони якраз піднімалися сходами - попереду колихалася тітчина шовкова спідниця. Позаду в одній із кімнат двері лишилися прочиненими, і дівчинка помітила яскравий килим та стільці, обтягнуті атласною тканиною. Під ногами Полліанна побачила розкішний килим, який нагадував м&rsquo якенький мох. У кімнатах висіли картини, освітлені сонячними променями, що пробивалися крізь мереживні фіранки.
- Вона для мене дуже важлива. Знаєте, це ж моя єдина тітка, а я взагалі не знала, що вона в мене є. А потім мені тато все розповів. Він сказав, що тітка Поллі живе в чудовому великому будинку на пагорбі.
7. Порівняйте образи Тома Сойєра та Полліанни. Що споріднює цих персонажів? Завдяки чому їхнє життя сповнене радості?
6. Подискутуйте! Чи можна вважати гру в радість щирою, якщо інколи Полліанна грає в неї, ковтаючи сльози від образи й смутку? Чи не є ця гра втечею від дійсності з її проблемами та неприємностями? Чи справді вона може допомогти людині?
- Та я навіть рада, тітонько, що так вийшло. Я люблю молоко і хліб, і Ненсі мені подобається. Тож ви правильно вчинили.
- О, справді? Як прикро! Навіть не знаю, як можна не любити морозива. Однак це навіть на краще - адже якщо з&rsquo їси забагато, може заболіти живіт, як одного разу трапилося з місіс Вайт. Саме вона й пригощала мене морозивом. А килими в тітоньки є?
Комментариев нет:
Отправить комментарий
Примечание. Отправлять комментарии могут только участники этого блога.