Гдз природознавство 4 класс зошит гільберг сак нова

грі, на здатність за будь-яких обставин бути щирою і вдячною. Дівчинці доводиться долати чимало прикрощів: холодний прийом у тітки, недовіру розчарованих життям дорослих, навіть тяжку хворобу, яка внаслідок аварії надовго приковує її до ліжка. Проте саме гра в радість допомагає їй не лише гідно пережити всі негаразди, а й змінити на краще своїх близьких, друзів, та й усе містечко.

Завдання для третьої групи. Уявіть, що Том Сойєр і Полліанна випадково зустрілися. Якою могла б бути ця зустріч? Розіграйте її за ролями.

- Звісно! Адже ви мене ще ніколи не бачили. Хоча й дивитися нема на що - окрім хіба що ластовиння. Ох, і я маю ще пояснити вам дещо з приводу червоної картатої сукні і чорного кольору. Я розповідала Ненсі, як тато сказав.

- Справді? - здивовано запитала Ненсі, не розуміючи, як узагалі Полліанна могла про неї знати. - Невже сподівалася? -повторила вона, намагаючись розправити капелюха.

- Якщо вже я гратиму в таку гру, де треба радіти милицям замість ляльки, то гратиму в неї по-своєму! Так, я вже зіграю в неї так, як треба! Ото вже зіграю! Так! (.)

- Зазвичай це буває дуже легко, - зітхнула Полліанна, - бо ж ми з татом так часто грали в гру, що я до неї звикла. Це трапляється саме по собі. Зараз мені, звісно, непросто, бо грати нема з ким. Можливо, тітонька Поллі якось згодиться пограти, - міркувала вголос дівчинка.

9. Про які подробиці свого життя розповідає Полліанна? Чи скаржиться дівчинка на поневіряння, що випали на її долю? У якій частині розмови стає помітним, що Полліанна важко переживає смерть батька? Прочитайте відповідні рядки тексту.

Зростала Полліанна у великій нужді. У неї навіть не було іграшок. Натомість вона мала безцінний скарб - гру в радість , якої навчив її батько, пастор Джон Віттієр. Батькові ж цю гру підказала сама Біблія. Якось у тяжку годину він узявся перечитувати Святе Письмо й зауважив, що Господь часто закликає людей веселитися. Нарахувавши понад вісімсот таких закликів, пастор зробив висновок: Коли вже Бог узяв собі клопіт вісімсот разів звернутися до нас із закликом радіти й веселитися, то, напевне, Він дуже хотів, щоб ми навчилися радіти і веселитися. А невдовзі стався прикрий випадок, який надихнув його вигадати для своєї донечки гру в радість.

(.) За мить Ненсі побачила її - худеньку дівчинку в червоній картатій сукні, з волоссям, заплетеним у дві товсті коси. З-під солом&rsquo яного капелюшка виглядало гарне личко в ластовинні - воно поверталося в різні боки, шукаючи когось очима.

Власне, довкола гри в радість і обертається сюжет повісті. Життя й надалі випробовує Полліанну на відданість улюбленій

Комментариев нет:

Отправить комментарий

Примечание. Отправлять комментарии могут только участники этого блога.