http://ontaninza.blogspot.com/ Конспект першого уроку 2018-2019 навчального року щоб у серці жила батьківщинав 6 класі

Конспект першого уроку 2018-2019 навчального року щоб у серці жила батьківщинав 6 класі

Чому? Прем’єр Малайзії Махатхір, який вважався реформатором, зазнав невдачі, бо читав не ті книжки, а японці і корейці не розкрили йому секрету свого успіху, бо якраз у цей час вони були зацікавлені продавати свої заводи і технології.

Банки кредитували споживачів і будівництво житла, часто розкішного. У ті часи столиця промислово розвиненої Кореї Сеул виглядав проти Джакарти як бідне село.

Отримані від уряду кошти вони спрямовували на поглинання конкурентів, створення своїх банків, що почало шкодити економіці. Вони позичили у держави так багато, що перестали боятися кредитора, тобто державу. «Із компаній, що працювали на користь технологічного прогресу, чеболі перетворилися на економічних бандитів», — підсумовує Стадвелл.

Найуспішніше землю розділили там, де уряд створив сільські комітети, в яких більшість мали безземельні фермери, і доручив їм слідкувати за процесом. Там, де процесом керували чиновники, частина багатіїв зуміла зберегти свої гектари. Колишні землевласники, як правило, отримували дуже низьку компенсацію.

Вище цитата з рецензії «Financial Times» на книгу свого автора. Краще не скажеш. Окреме задоволення отримуєш від того, як написана книга. Мова лаконічна, але повна образів. Коли Стадвелл пише про сталеварний завод у Кореї, читач наче сам ходить цехами і розмовляє з керівництвом. Ви начебто самі дослідили цукрові плантації Філіппін і проїхалися сільськими районами Японії. Автор уміє справді гарно писати на складні теми. Книга розбита на короткі главки із влучними підзаголовками.

Історія успіху азійських країн почалася в Німеччині XIX століття. Там існувала так звана історична школа, найбільшим світилом якої був Фрідріх Ліст. Школа доводила, що ідею вільного ринку пропагують багаті країни, які вже досягли успіху, а іншим державам, щоб стати багатими, варто підтримувати свою промисловість.

«Так це про "АвтоЗАЗ" Васадзе і дешевий газ для Фірташа!», — виникне думка в українського читача. Не зовсім. «АвтоЗАЗ» вимагав і отримав підтримку від держави, але вона жодним чином не була прив’язана до експортних показників компанії, ніхто не вимагав від Васадзе виробляти власний автомобіль і продавати його за кордон. В українському варіанті експортної дисципліни мала би бути вимога виходити на ринки за межами СНД.

Стадвелл виділяє три етапи ривка до багатства. На кожному держава має діяти по-різному, і лише коли країна створила свої транснаціональні корпорації, що здатні продавати на світові ринки високотехнологічну продукцію, придумувати і запроваджувати власні інновації, тільки тоді можна говорити про зменшення ролі держави і запровадження «англо-саксонської моделі ринку», коли роль держави мінімальна.

Німецький і японський ключ до успіху однаковий: збільшення інвестицій у промисловість і злиття дрібних компаній у великі.

Автор наводить багато прикладів з різних країн Азії і навіть зі США, що дрібне фермерство більш ефективне, ніж великі агрогосподарства.

Комментариев нет:

Отправить комментарий

Примечание. Отправлять комментарии могут только участники этого блога.